фармат_твару

[info]bykon


Шкада, што дзятлы не ляцяць на поўдзень…

Не нашкодзь! Не перашчыруй! Не спрачайся існасці!


Уражлівыя песні / Потрясающие песни
фармат_твару
[info]bykon
Цалкам выпадкова адкрыў для сябе ўзрушаючага аўтара і выканаўца — Кастуся Чудзінава. Апублікую толькі некаторыя з яго тэкстаў песень.
Слухаць!
Далей... )
Цэтлікі: ,

«Верасень»/«Сентябрь» ад Д'ркина
фармат_твару
[info]bykon
Кранае за душу. Ды і да надвор'я як мага лепей падыходзіць ;)

Не вышел срок глотать сухую пыль,
Не вышел срок ходить со строем в ногу.
Не допримял, не допримял к земле степной ковыль:
Опять в дорогу, мне - опять в дорогу...

Сентябрь, сентябрь спит на листьях тополей,
Обжил давно покинутые гнёзда.
Из хаера безоблачных ночей роняет звёзды,
На нас - роняет звёзды ...

Не возмужал, не дострадал, не дослужил,
Не заслонил собой, и не увенчан,
Не дораспробовал сполна, не доценил, не долюбил
Красивых женщин я, красивых женщин...

Сентябрь, сентябрь спит на листьях тополей
Пойдём друзья простимся с бабьим летом:
Немало впереди таких ночей -
Но эта... Но эта...

И я пришёл, в душе чего-то нет,
Всё растерял, когда покинул вёсны.
Но научился, научился чувствовать рассвет
И кровь на дёснах я, и кровь на дёснах...

Сентябрь, сентябрь спит на листьях тополей...
Цэтлікі:

"Дорогие помпеяне". Песня з новага альбому "Как взрослые" "Зимовья Зверей".
фармат_твару
[info]bykon
Мяне ўразiла.

Опять горят твои библиотеки,
Прервавшая великий пост Земля.
Опять дымятся нефтяные реки
И стонут земляничные поля.
Я распрямляю смятый календарь
Прилипший к сапогу конкистадора.
За мартом неизбежен жерминаль,
Но прежде сентября жди термидора.

Карта мира пока
Изменилась не шибко,
Изменилась слегка,
И, возможно, ошибка.
Ось земная пока
Отклонилась несильно,
Лишь на четверть вершка —
И за это спасибо.

Мир завис на века,
Словно мученик в раме
И цунами пока
Лишь на телеэкране.
От таких мелодрам
Ни убытку, ни пользы,
А "потом" — где-то там
И когда-нибудь после...

А если вы внезапно вдруг увидите сиянье
Над крышами Помпеи или прямо над собою —
Спите спокойно, дорогие помпеяне,
Как говорится, в Помпее все спокойно.
Крестоносцы еще
Не пришли из похода,
Их просчеты не в счет —
Помешала погода.
Но обещаны нам
Все блага Атлантиды,
И счастливый финал,
И подробные титры.

А если вас тревожит эта дрожь под абажуром
И если не ласкают слуха звуки канонады,
Доешьте ананасы и рябчиков дожуйте,
Все под контролем, ни о чем жалеть не надо.
Посидим, подождем
От звонка до заката,
Все пока что путем,
Все пока что покато.
Штрих-коды на стене
Проступают нечасто,
И пока еще не
Переполнена чаша.

А если ваш поступок станет той последней каплей,
Которая разрушит набухающую колбу —
Минздрав предупреждает: не разбрасывайте камни,
Выпейте море, закусите и по койкам.
Кролики на кухне дожирают подаянье,
Псы у ваших спален перелизывают раны,
Спите спокойно, дорогие помпеяне,
Спите — не по вам звонят куранты!
Цэтлікі:

Спадабалася новая песня НРМ.
фармат_твару
[info]bykon
Minsk-Miensk

Дарагія мінчане і госьці сталіцы,
Я хачу з вамі болем сваім падзяліцца.
Карацей, гэта брыдка, але сэ ля ві,
Мы ў сталіцы жывем нібы на дзьве сям’і.

Рэфрэн:
Мы жывем адначасова ў двух гарадах,
Гэты факт паступова зрывае нам дах,
Дык няўжо ж нам ніколі ня склеіць, ня сшыць
Менск і Мінск – дзьве паловы сталічнай душы.

Першы горад, які называецца Менск,
Ня ўбачыш на мапах, у гэтым і сэнс,
Ён у сэрцы жыве, ён жыве ў галаве
Шмат таго, хто ў горадзе Мінску жыве.
А ў Мінску прапіска і гарвыканкам,
І Лядовы палац, і бэтонны паркан,
І дзяцінства майго прамільгнулыя дні,
Зруйнаваных дамоў сьцены прывідныя.

Рэфрэн.

Ёсьць у Мінску назовы бязрадасныя,
Ёсьць Калектарная, а ёсьць Базісная.
Там народ забясьпечвае, правільны наш,
Выкананьне задачы пастаўленае.
А па Менску прыемна шпацыраваць,
Дробных крамак вітрыны ўтульна гараць,
Там сьпічастыя вежы касьцёлаў старых,
І дахоўка на стрэхах, двары і муры.
Рэфрэн.

Усё блытаецца ў Мінску: хлеб і мацца,
І вялікі кастрычнік, і радаўніца,
І пьяная сьляза, і такая папса,
Што ратунку ня дасьць ні "Мізім", ні "Упса" .
Ну а зь Менскам нічога ня можна зрабіць,
Немагчыма яго зруйнаваць, захапіць,
Ён ніколі, твой Менск, не зьгіне, не згарыць,
Будзе мовай тваёю з табой гаварыць
Цэтлікі:

Home